Лабораторний контроль та медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах та роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці

            На виконання статті 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон), розроблений Порядок проведення медичний оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246. Порядок визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, виду економічної діяльності, їх філіях, інших відокремлених підрозділах, у фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

            Окрім того, статтею 13 Закону, роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів.

Так, шкідливий виробничий фактор – це фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я як працівника, так і його нащадків;

            шкідливі умови праці – стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий рівень.

Шкідливими виробничими факторами є:

1) фізичні фактори: 

–   мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання);

– неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні  поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове;

–  іонізуючі випромінювання; 

–  виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

–  вібрація (локальна, загальна);

2) хімічні фактори: 

– речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи,  які отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу, аерозолі фіброгенної дії (пил);

4) фактори трудового процесу:

– важкість (тяжкість) праці – характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі.

            Управління Держпраці у Рівненській області наголошує!

Медичні огляди та лабораторний контроль за впливом шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та/або трудового процесу є однією з основних складових права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, які зобов’язаний створити роботодавець.

Поділитися...