Версія для людей з вадами зору

Як правильно оформити трудові відносини з водіями. Переваги легальної праці (методичка для суб’єктів господарювання транспортної галузі)

Підготувала головний державний інспектор відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Рівненській області  Оксана Кондрачук.

 Оформлення трудових відносин

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Переваги офіційного працевлаштування :

Кожна людина має право на працю, що включає можливістьзаробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, – це право гарантуєтьсястаттею 43 Конституції України.

Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування — це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.

Економічні й соціальні гарантії. Це означає, що після офіційного укладання трудового договору працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати); право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; право на зарахування виробничого стажу; право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості; право на гарантії за колективним договором.

Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно   та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується в повному обсязі для стажу, який буде разом із розміром заробітної плати  враховуватися при  нарахуванні пенсійної виплати.

  1. Трудові гарантії. Офіційне укладення трудового договору захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх зобов’язань.

Прийняття на роботу водія

Вимоги до водіїв

До керування автотранспортними засобами допускаються особи, які:

1) досягли віку, визначеного ч. 2 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» і п. 6 постанови КМУ від 08.05.1993 № 340 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»;

2) мають національне посвідчення водія відповідної категорії (п. 2 постанови № 340);

3) не мають медичних протипоказань;

4) пройшли повний курс навчання за відповідними програмами.

Кваліфікаційні вимоги, що висуваються до професії водія автотранспортних засобів, визначені Довідником кваліфікаційних характеристик. У загальному випадку водії повинні мати:

— повну загальну середню освіту;

— професійно-технічну освіту (навчальний заклад із підготовки водіїв транспортних засобів);

— спеціальну підготовку за типовими навчальними планами та програмами підготовки водіїв транспортних засобів відповідної категорії та пройти кваліфікаційну атестацію (мати диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робочої кваліфікації (для водіїв транспортних засобів), видані відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого спільним наказом Мінпраці та Міністерства освіти України від 31.12.98 р. № 201/469

Під час прийняття на роботу особа, яка претендує на посаду водія, надає роботодавцю такі документи:

1) паспорт або інший документ, що засвідчує особу;

2) ідентифікаційний номер або реєстраційний номер облікової картки платника податків (його не надають особи, які через релігійні переконання відмовилися від ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків), про що мають відповідну відмітку в паспорті);

3) трудову книжку. Не надають трудову книжку особи, які приймаються на роботу за сумісництвом, та особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки;

4) військово-обліковий документ (призовники — посвідчення про приписку до призовної дільниці, військовозобов’язані — військовий квиток або тимчасове посвідчення);

5) свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей документ не надають особи, які вперше шукають роботу;

6) документ про наявність професійно-технічної освіти (про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв, свідоцтво про присвоєння (підвищення) кваліфікації тощо);

7) диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) кваліфікації (для водіїв транспортних засобів);

8) документи про стан здоров’я (медичну довідку про придатність до керування транспортним засобом, медичну довідку про проходження обов’язкових попереднього і періодичного психіатричних оглядів за формою 122-2/о, сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду);

9) посвідчення водія і талон до нього;

10) інші документи (наприклад, автобіографію, характеристику, рекомендації, документи, що свідчать про отримання спеціальних знань, досвід роботи тощо), які роботодавцеві не забороняє вимагати ст. 25 КЗпП.

Кваліфікаційні вимоги:

Водії автотранспортних засобів повинні знати:

— Закон про дорожній рух і Закон про автотранспорт;

— правила дорожнього руху;

— правила перевезення вантажів;

— порядок та умови перевезення пасажирів і багажу;

— призначення, розташування, будову, принцип дії агрегатів, складальних одиниць, механізмів та систем автотранспортних засобів відповідної категорії та правила їх технічної експлуатації;

— будову, правила експлуатації та технічного обслуговування причепів;

— основи керування автотранспортними засобами;

— можливі причини ДТП та способи запобігання їм;

— причини виникнення несправностей, способи їх виявлення та усунення;

— характер впливу кліматичних умов (дощ, туман, ожеледь тощо) на безпеку руху;

— порядок технічного обслуговування, правила безпечного ведення робіт, пожежної безпеки та санітарії при технічному обслуговуванні автотранспортного засобу і при роботі на лінії;

— особливості користування експлуатаційними матеріалами (паливо, олива, мастила, електроліт, антифриз тощо);

Поділитися...