Версія для людей з вадами зору

Радіоуроки Управління Держпраці. Урок 4. Стажування, випробувальний термін – використовуємо правильно (аудіо+конспект)

радіо Ритм FM, 20.25 https://ritm.tv/fm/

Роз’яснює головний державний інспектор сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Управління Держпраці у Рівненській області Юрій Савчук

  1. Що таке стажування?
  2. Хто може проходити стажування?
  3. Яким документом підтверджується проходження стажування студентами?
  4.  Хто ще може проходити стажування?
  5. Що таке випробувальний термін?
  6. Яким особам не встановлюється випробування?
  7. Який може бути термін випробування?
  8. Які дії якщо строк випробування закінчився?
  9. Яка відповідальність за неналежне оформлення трудових відносин?
  10. Конспект радіоуроку
  11.  таке стажування?Стажування – це навчання персоналу на робочому місці під керівництвом відповідальної особи після теоретичної підготовки або одночасно з нею з метою практичного оволодіння спеціальністю, адаптації до об’єктів обслуговування, набуття навичок швидкого орієнтування на робочому місці та інших прийомів роботи

     Хто може проходити стажування?

    Насправді, законодавством передбачено обмежений перелік випадків, коли людина може бути оформлена на підприємство, в установу чи організацію в якості стажера.

    Одним з таких випадків є стажування студенті вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, які отримали професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” і продовжують вчитися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, такі студенти мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою отримується освіта, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання,

    Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації,

    Яким документом підтверджується проходження стажування студентами?

    Між підприємством, установою чи організацією та студентом укладається договір про стажування. Порядок укладання такого договору та типова форма договору затверджені Постановою Кабінету Міністрів України

    Термін такого стажування не може перевищувати шести місяців і запис про його проходження роботодавець вносить до трудової книжки.

    Хто ще може проходити стажування?

    Ще один випадок, коли законодавством передбачена можливість стажування працівника – це підвищення кваліфікації безробітного, зареєстрованого в центрі зайнятості як безробітний, відповідно до ст.35 ЗУ «Про зайнятість населення»

    В даному випадку, стажування – це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або посадою, на яку претендує безробітний у роботодавця.

    Стажування безробітних здійснюється за замовленням роботодавців за індивідуальною програмою, яка затверджується роботодавцем і узгоджується з центром зайнятості. При цьому укладається тристороння угода між центром зайнятості, роботодавцем і безробітним.

    За безробітним на період проходження навчання зберігається виплата допомоги по безробіттю в розмірах і в строки, встановлені законодавством.

    Що таке випробувальний термін?

    Те, що більшість із роботодавців називають стажуванням є звичайним випробування в розумінні діючого в Україні Кодексу законів про працю.

    При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

    В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

    Яким особам не встановлюється випробування?

    Законодавством встановлено категорію осіб яким випробування при прийнятті на роботу не встановлюється:

    • осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
    • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
    • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
    • осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби;
    • осіб з інвалідністю, спрямованих на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
    • осіб, обраних на посаду;
    • вагітних жінок;
    • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю;
    • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір на строк до 12 місяців;
    • осіб на тимчасові і сезонні роботи;
    • внутрішньо переміщених осіб.

    Випробування не встановлюється також при прийомі на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

    Який може бути термін випробування?

    Термін випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців.

    Для робітників термін випробування не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).

    Як бачимо, КЗпП визначає лише максимальний (граничний) термін випробування, утім, він може становити і один-два тижні, і навіть один-три дні.

    Які дії якщо строк випробування закінчився?

    Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

    У разі ж встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку він прийнятий або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

    Яка відповідальність за неналежне оформлення трудових відносин?

    Наостанок, нагадаємо, що відповідно до ст.265 КЗпП юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді фінансових санкцій в разі фактичного допуску працівника до роботи без  оформлення трудового договору (контракту) і виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податків – в тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати , встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника.

     

image_pdfimage_print
Поділитися...