Версія для людей з вадами зору

Обережно! Вібрація! Вплив вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба

Рубрика «Здорові та безпечні умови праці» (гігієна праці)

 

Роз’яснює головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Рівненській області Тетяна Ткачук

Одним із найбільш поширених професійних захворювань є вібраційна хвороба. Найбільш проблемними є підприємства машинобудування, гірничорудної промисловості.

Особливості впливу виробничої вібрації, характер, глибина і спрямованість фізіологічних змін різних систем організму залежать від рівня, частотного складу коливань і фізіологічних властивостей тіла людини. Важливе значення надають функціональному стану переддверно-завиткового органа (внутрішнє вухо), рухового, шкірного та інших аналізаторів.

Локальна вібрація малої інтенсивності може сприятливо впливати на окремі тканини і організм у цілому, поновлюючи трофічні зміни, поліпшуючи кровообіг у тканинах (вібромасаж) та прискорюючи заживлення ран тощо. При збільшенні інтенсивності коливань і тривалості дії вібрації в організмі можуть виникати стійкі патологічні зміни, які призводять у деяких випадках до розвитку професійного захворювання — вібраційної хвороби.

 

Вібраційна хвороба є однією з основних форм хронічних професійних захворювань; найбільш розповсюджена серед висококваліфікованих робітників з великим стажем роботи.

Відрізняють вібраційну хворобу від впливу локальної і загальної вібрації. В етіопатогенезі захворювань основна роль належить параметрам локальної вібрації, яка виникає при використанні ручних машин, що не відповідають вимогам санітарних норм. Суттєве значення має також розвинута спеціалізація праці, яка веде до збільшення тривалості впливу вібрації на організм, індивідуальна чутливість організму, наявність супровідних несприятливих виробничих факторів — шуму, місцевого або загального охолодження, статичної напруженості. Найбільш потенційно небезпечною у відношенні патології є вібрація з частотою 16 — 250 Гц.

У суб’єктивному сприйнятті вібрації важливе значення надають біомеханічним властивостям тіла людини. Слід враховувати фізичну дію на шкірні рецептори у місці контакту (мікротравматизація тканин), розповсюдження коливань у тканинах, характер м’язової діяльності, реакція органів і тканин на вібрацію, яка залежить від типу і кількості рецепторів, що подразнюються, а також подразнення механорецепторів, що викликають нервово-рефлекторні і суб’єктивні реакції.

При збільшенні частоти коливань відбувається ослаблення передачі вібрації тілу людини. Однак при дії резонансних для організму частот (2—9 Гц) спостерігається не ослаблення, а збільшення віброшвидкості.

Патогенез вібраційної хвороби обумовлений рефлекторною дією локальної і загальної вібрації на тканини і органи і закладені в них численні екстеро- і інтерорецептори, змінами функціонального стану різних відділів центральної нервової системи, вищих вегетативних центрів, зокрема таламуса і гіпоталамуса. Поряд з рефлекторними впливами відбувається функціональне блокування структур головного мозку в результаті поширення патологічного процесу на спинномозкові утворення симпатичної частини вегетативної нервової системи на рівні шийного і верхньогрудного відділів. Не виключено, що подібне порушення взаємодії периферії і центрів призводить до стійких клінічних проявів.

Низькочастотна вібрація, яка є адекватним подразником переддверно-завиткового органа, призводить до виникнення вестибулосоматичних реакцій (відхилення тіла, ністагм, промахування тощо). Крім того, вібрація справляє мікротравмуючу дію на периферичну нервову систему, викликає порушення трофіки м’язової і кісткової тканини. Високочастотна вібрація викликає складні реакції в рецепторах майже всіх тканин і периферичних нервів. При рефлекторній дії вібрації порушується вегетосудинна регуляція, яка пов’язана із станом спинно-мозкових гангліїв і вегетативних центрів, розташованих як у бічних рогах спинного мозку, так і на більш високих рівнях. Ці порушення обумовлені виникненням у гангліях і вегетосудинних утвореннях спинного мозку стану парабіозу.

Вібраційна хвороба тривалий час може не виявлятися, але повільно прогресувати. Хворі протягом цього періоду зберігають працездатність.

 

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

Вібробезпечні умови праці досягаються застосуванням безпечних у вібраційному плані машин, засобів віброзахисту, які знижують вібрацію на шляхах її поширення, проектуванням технологічних процесів і виробничих приміщень, які забезпечують гігієнічні норми вібрації на робочих місцях, організаційно-технічними заходами, спрямованими на підтримання технічного стану машин, передбаченого нормативно-технічною документацією, поліпшенням експлуатації машин і введенням режимів праці, які регулюють тривалість дії вібрації на працюючих, а також лікувально-профілактичними заходами.

У профілактиці шкідливого впливу дії вібрації провідна роль належить технічним заходам. При конструюванні і вдосконаленні існуючих машин застосовують методи, які знижують параметри вібрації у джерелі їх утворення, а для машин з вбудованим робочим місцем — методи віброізоляції. Боротьба з вібрацією у джерелі збудження проводиться на всіх стадіях — від проектування до встановлення машини або устаткування. У технічні завдання повинні включатися вимоги щодо обмеження вібрації машин, які проектуються, відповідно до гігієнічних норм загальної і локальної вібрації.

Крім того, слід враховувати зусилля натискування, яке робітник прикладає до ручної машини; для одноручної машини воно не повинне перевищувати 100 Н, а для дворучної — 200 Н. Маса ручної машини (разом з масою вставного інструмента, рукоятки, що приєднується. шлангів тощо) має становити не більше 10 кг; при масі машини більше 10 кг застосовуються підтримуючі пристрої.

Рукоятки ручних машин, підтримуючі пристрої і органи керування повинні мати зручну форму, а в місцях контакту з долонями не викликати охолодження кистей.

Роботи з вібруючими інструментами слід проводити у приміщеннях з температурою повітря не нижчою 16 °С, а при роботі на відкритому повітрі у холодну пору року або за умов холодного клімату виділяти приміщення для зігрівання працюючих. Температура повітря в них повинна становити 22°С, відносна вологість — 40—60%, швидкість руху — 0,3 м ∙ с-1.

Ослаблення вібрації вібронебезпечних машин на шляхах її поширення від джерела збудження досягається засобами віброізоляції чи вібровбирання з використанням спеціальних матеріалів або конструкцій. Для зниження рівня вібрації, яка передається на робочі місця, застосовують спеціальні амортизуючі сидіння, майданчики з пружинною ізоляцією, гумові, поролонові та інші віброгасячі настили.

Застосування дистанційного управління, автоматизація виробничого процесу приводять до повної або часткової ізоляції оператора від джерела збудження вібрації.

Організаційно-технічні заходи передбачають: проведення періодичних перевірок вібраційних характеристик устаткування не рідше одного разу на рік — для загальної і не рідше двох разів на рік — для локальної вібрації; своєчасний плановий і попереджувальний ремонт машин; контроль за наявністю вібраційних характеристик у паспортах машин, які недавно надійшли; введення заходів, які виключають контакт працюючих з вібруючими поверхнями за межами робочого місця або зони (огорожі, попереджувальні знаки, сигналізація, блокування тощо).

Якщо гігієнічні вимоги не забезпечуються, застосовують індивідуальні засоби захисту і впроваджують раціональні режими праці і відпочинку, зменшують час безпосереднього контакту з вібрацією.

До засобів індивідуального захисту відносяться віброгасячі рукавиці або рукавички з накладкою на долонну поверхню еластичного матеріалу, віброгасяче взуття. Для захисту тіла оператора застосовують нагрудники, паски і спеціальні костюми.

Під час періодичних оглядів при необхідності виноситься рішення про зміну режиму праці, обмеження часу роботи за умов вібрації, переведення на іншу роботу тощо.

Важливе значення надається лікувально-оздоровчим заходам, таким як нагляд і лікування осіб з нерізко вираженими симптомами вібраційної патології, санаторно-курортне лікування, організація на підприємстві профілакторію, кабінету психологічного розвантаження, переведення на тимчасову або постійну роботу, не пов’язану з вібрацією.

image_pdfimage_print
Поділитися...