Версія для людей з вадами зору

Оплата виробничої практики учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів

Роз’яснює головний державний інспектор сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Управління Держпраці у Рівненській області Людмила Поліщук

Перш за все, слід зазначити, що мета виробничої практики учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів — виконання учнями, слухачами безпосередньо на робочих місцях усіх видів робіт, передбачених кваліфікаційною характеристикою, де вони під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють здобуті первинні професійні уміння та навички, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами. Відповідно до статті 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР підприємства, установи та організації (далі — підприємство) будь-якої форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Керівники підприємств несуть відповідальність, зокрема, за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві.

 Відповідно до Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 року № 992, між навчальним закладом та підприємством не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики має бути укладено договір на основі типового договору про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики. Договір визначає права та обов’язки сторін: навчального закладу та підприємства — і відповідальність за порушення умов договору.

 Відповідно до укладеного договору, підприємство за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань нараховує заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Статтею 50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» сказано, що 50% заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу. Проте, слід звернути увагу, що відносини між базою практики (підприємством) та учнем-практикантом не є трудовими, оскільки не відповідають змісту трудового договору, який закладено у ст. 21 КЗпП України. Відносини між підприємством — базою практики та навчальним закладом є цивільно-правовими і визначаються договором про надання місць для проходження практики в порядку, визначеному законодавством про освіту. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються. Учні, слухачі виконують роботи, підкреслюємо «виконують роботи», а не посадові обов’язки, відповідно до навчальних планів і програм. Тривалість їхньої роботи має відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Також слід зазначити, що згідно з пп. 2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 до фонду заробітної плати належить оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, зокрема, за виконання робіт за договорами між підприємствами про надання робочої сили учням і студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул.

Враховуючи, що відносини між практикантом і базою практики не є трудовими, практиканти не можуть отримувати за свою роботу зарплату, оскільки зарплата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»).

У ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» сказано, що «розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати». Слід звернути увагу, що в законі мова йде про заробітну плату працівника, яким практикант (учень, слухач) не є. З огляду на викладене можна дійти висновку про оплату праці практиканта за оплату їх праці за фактично виконаний обсяг робіт.

 Слід також зауважити, що практиканта на час практики можна прийняти на роботу на вакантну посаду за строковим трудовим договором. Але за умови, що договором з навчальним закладом цей час буде зараховано як проходження практики. В такому випадку будуть повноцінні трудові відносини з усіма наступними діями: оформлення трудової книжки, повідомлення до ДФС, розмір мінімальної заробітної плати і т.д.

image_pdfimage_print
Поділитися...