Версія для людей з вадами зору

Судова практика: як Управління Держпраці довело в суді, що цивільно-правова угода з офіціантом є неправомірною підміною трудового договору

Інспекційне відвідування фізичної особи – підприємця, який здійснює діяльність у сфері громадського харчування, провели у травні 2018 року інспектори праці Управління Держпраці у Рівненській області За його результатами складено акт, в якому відображено: в порушення ст. 24 КЗпП України у виконанні робіт за договором цивільно-правового характеру найманої особи вбачаються ознаки трудового договору, працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу; в порушення вимог ПКМУ №413 роботодавець не подав повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу.
Зокрема, в акті інспекційного відвідування зазначено, що в приміщенні кафе виконує роботу на посаді офіціанта особа, з якою укладено договір цивільно-правового характеру. За предметом договору виконавець зобов’язаний виконати роботи: “Обслуговування столів, що складається із приймання замовлень у гостей закладу, внесення замовлень у комп’ютер, видача готових страв, видача рахунку, передача рахунку касиру, видача решти, прибирання столу у період найбільшого навантаження залу. За виконану роботу виконавцю виплачується винагорода у розмірі 10 гривень за один стіл, що фіксується адміністратором”.
Фахівці Управління дійшли висновку, що у даному цивільно-правовому договорі наявні ознаки трудового, оскільки він передбачає надання неодноразової послуги та за своїм змістом визначає виконання функціональних обов’язків (трудових функцій) офіціанта.
На підставі акта інспекційного відвідування внесено припис про усунення виявлених порушень та, згодом, постанову про накладення штрафу у розмірі 111690 грн.
Не погоджуючись із накладеним штрафом фізична особа-підприємець звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови.
В обґрунтування позовних вимог ФОП зазначив, що нормами ЦК України не заборонено укладення цивільно-правового договору на виконання певних робіт. При цьому пояснив, що у вказаному договорі виконавцеві робіт сплачується винагорода за результат виконаної роботи, а не за її процес, як це передбачено трудовим договором; потреба укладення цивільно-правового договору зумовлена періодами найбільшого навантаження залу закладу громадського харчування позивача, що носить періодичний характер, що не викликало необхідності укладення трудового договору з працівником.
В аргументах Управління Держпраці, натомість, зазначено, що цивільно-правовий договір позивача (ФОП) з офіціантом містить період і час виконання роботи, а також ним обумовлено надання не одноразової послуги, а щоденне надання послуг протягом певного періоду, що містить ознаки саме трудового договору. Крім того, враховано, що наймана особа виконувала ті ж самі обов’язки, що і звільнена офіціант, тобто в обсязі, визначеному посадовою інструкцією офіціанта, що також підтверджує висновки Управління. суд встановив такі фактичні обставини справи.
Суд розглянув надані докази і встановив, що цивільно-правовий договір, укладений позивачем з фізичною особою, має ознаки трудового характеру.
Позивачем не надано доказів, які вказували б на факт роботи найманої особи за цивільно-правовим договором, а у ході судового розгляду судом з’ясовано, що остання фактично була допущена до роботи офіціанта та виконувала відповідні обов’язки у кафе в порядку, визначеному законодавством про працю, проте, без укладання трудового договору.
Таким чином, суд погодився з висновками інспекційного відвідування та наступним притягненням до відповідальності на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України

Коментар фахівця
Роз’яснює головний спеціаліст-юрисконсульт сектору юридичного забезпечення Управління Держпраці у Рівненській області Мирослава Дацюк.
Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності . За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату .
Виконавець, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання певного визначеного обсягу робіт.
Як слідує з дослідженого в судовому засіданні цивільно-правового договору, укладеного ФОП з найманою особою, предметом є послуги офіціанта. Тож з огляду на предмет укладеного договору, суд оцінив його критично в частині можливості передати результат виконаної роботи замовникові при виконанні робіт. При цьому, в укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов’язання виконувати роботу.
Праця за цією угодою не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства (кафе) з систематичним виконанням трудових функцій.
Так, згідно з цивільно-правовим договором передбачається, що виконавець виконує роботу на свій ризик, на нього не розповсюджується дія трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, соціальні пільги та гарантії, встановлені законодавством про працю.
Таким чином, ФОП повинен був укласти з найманою особою трудовий договір.

image_pdfimage_print
Поділитися...